Пам’ятка для батьків: правила безпечного користування інтернетом дітьми

Якщо раніше треба було говорити з дітьми про їх безпеку поза домом тощо, то вже давно має сенс застерігати їх від негараздів під час перебування в інтернеті.

Інформаційна безпека стосується захисту життєво важливих інтересів людини (і більш глобально – суспільства, держави). Неправдива, неповна, невчасна інформація може нанести шкоду. Особливо вразливі у цьому контексті діти. Вони можуть не знати, яку інформацію можна викладати в мережу, а яку не варто. Інколи школярі не можуть правильно зреагувати на матеріали з мережі з різних причин. Робота у цьому напрямку для вчителів та батьків дуже важлива. Безконтрольний доступ до інтернету може мати негативні наслідки для дитини.

Які можуть бути загрози

1. Стосуються особистої безпеки:

· Ознайомлення з порнографічними матеріалами, ненормативною лексикою, інформацією суїцидального характеру, расистського, ненависницького чи сектантського змісту.

· Загроза отримання недостовірної чи неправдивої інформації.

· Формування залежності (ігрової, комп’ютерної, інтернет).

· Спілкування з небезпечними людьми (збоченці, шахраї, грифери).

· Залучення до виконання протиправних дій (хакерство, порушення прав та свобод інших).

2. Стосуються безпеки інших.

· Матеріали, існування та використання яких може стати причиною посягання на безпеку оточуючих (наприклад, інформація про створення вибухівки).

· Свідоме та несвідоме введення в оману інших.

· Вчинення протиправних дій, що тягнуть за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.

· Кібербулінг — свідоме цькування та приниження, передусім однолітків.

3. Стосуються загрози витоку персональної інформації:

· Розголошення персональної та конфіденційної інформації (прізвища, імена, контакти, секретні дані кредитних карток, номери телефонів).

· Загроза зараження ПК вірусами різної категорії.

· Небезпека завантаження програм зі шкідливими функціями.

Це найбільш поширені типи загроз, з якими може зіштовхнутися дитина в інтернеті, викладаючи чи переглядаючи сумнівну інформацію.

Основні правила безпечної роботи в інтернеті, які варто знати​​

1. Не давайте нікому своїх паролів.

2. Не надавайте особистої інформації поштою чи в чатах без гострої на те потреби.

3. Не реагуйте на непристойні та грубі коментарі, адресовані вам.

4. Повідомляйте про ситуації в інтернеті, які вас непокоять (погрози, файли певного місту, пропозиції).

5. Відмовляйтесь від зустрічей з випадковими людьми, з якими познайомились в онлайні.

6. Не діліться своїми фото з незнайомцями.

7. Не повідомляйте інформацію про кредитки батьків (номер картки, термін дії та таємний код).

8. Не викладайте фото квитків, на яких видно штрих-код чи QR-код.

Кібербулінг: що це таке та як від нього захиститися

Кібербулінг – це один з різновидів цькування. Він так само має на меті принизити людину, завдати їй моральної шкоди, знищити її репутацію тощо. Від традиційного булінгу відрізняється тим, що жорстокі дії спричиняються за допомогою засобів комунікації: мобільних телефонів, соцмереж, електронної пошти.

Як проявляється кібербулінг?

Кібербулінг полягає у приниженні інших в інтернеті, проте він погано впливає не лише на об’єкт цькування, а й на пасивних глядачів. Для того, щоб краще виокремити кібербулінг серед сотні коментарів, потрібно знати його прояви.

​

Нападки.За такого прояву жертва постійно отримує образливі повідомлення, коментарі під фото чи навіть читає цілі пости у соцмережі про себе.

​

Наклеп.Тут все зрозуміло: булер поширює неправдиву інформацію. Це може бути не лише текстовий формат, а й меми, змонтовані відео чи фотошоп.

​

Публічне розголошення.Не в новизну, якщо фотографія приватного характеру потрапляє у мережу – це і називається публічним розголошенням. Те саме стосується секретної інформації, що стає відома дуже великому колу осіб.

​

Самозванство– це злом сторінки та надсилання повідомлень або публікація фотографій булером від імені жертви.

​

Кібергрумінг– коли незнайома людина спочатку втирається до жертви у довіру, а потім вимагає фото чи відео інтимного характеру.

​

Онлайн-відчуження.За такого прояву вас можуть ігнорувати у спільних чатах або навіть видалити з онлайн-групи.

​

Тролінг.Здавалося б безневинне кепкування у коментарях не несе нічого погано, але це також прояв кібербулінгу.

Як боротися з кібербулінгом?

Найчастіше від кібербулінгу потерпають підлітки, хоча дорослі також не застраховані від такого виду цькування. В українське законодавство вже ввели поняття булінгу і наступним кроком обіцяють встановити відповідальність за кібербулінг. Поки це лише в планах, то потрібно навчитися нейтралізувати булерів.

​

На початковому етапі, коли ви помітили перші образи чи цькування, намагайтеся ігнорувати булера. Часто люди, що шукають собі жертву у мережі, хочуть бачити зворотний зв’язок та викликати певні емоції. Тож за відсутності будь-якої реакції можуть просто втратити інтерес.

Якщо це не зупинить булера і він продовжить діставати вас повідомленнями та коментарями – просто заблокуйте його. У соцмережах є така можливість, щоб людина більше не могла стежити за вами та надсилати вам повідомлення. Також є можливість поскаржитися на булера у саму соцмережу, щоб його сторінку заблокували для всіх.

​

Намагайтеся обмежити публікацію особистої інформації у соцмережах. Наприклад, не вказуйте номер телефону чи адресу проживання. Такою інформацією може скористатися не лише булер для цькування, а й шахраї у серйозніших цілях.

​

Для безпеки своєї пошти та соцмереж оберіть складний пароль та змінюйте його час від часу. Не зайвим також буде налаштувати багатофакторну автентифікацію: коли для доступу до свого профілю потрібно ввести код з SMS чи пошти. За таких умов самозванство реалізувати стане набагато важче.

​

Говоріть з дітьми.Поясніть їм, що будь-які образи в інтернеті, а тим більше прохання надіслати фото інтимного характеру – не норма. Про такі випадки діти мають розповідати дорослим і разом знаходити вихід із ситуації.

​

Якщо кібербулінг не вдається здолати самотужки – звертайтеся за правовою допомогою. Зробіть скріншоти листувань або інших доказів та телефонуйте у поліцію. Також можна звернутися до Української Гельсінської спілки з прав людини. Пам’ятайте, що будь-які прояви агресії повинні бути наказані